Науково-дослідний інститут China Unicom видає: Ключові питання застосування безпілотних авіаційних систем 5G з мережевим підключенням

Дослідний інститут China Unicom сумлінно втілює національний стратегічний план, несе на собі відповідальність за рівень виконання місії за науково-технічну самостійність та самовдосконалення, з 2017 року створив професійну команду розробки безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та активно здійснює системні інновації в галузі БПЛА з мережевим підключенням. Компанія першою в галузі запропонувала комплексне мережеве рішення для БПЛА «кінець-мережа-галузь-управління», що об’єднує чотири аспекти. Нещодавно команда опублікувала результати своїх останніх досліджень «Кінець, мережа, галузь та управління». Нещодавно результати останніх досліджень команди «Ключові питання застосування систем БПЛА з підключенням до мережі 5G» були опубліковані в журналі «Комунікаційні інформаційні технології». У статті розглядаються три аспекти: оптимізація мережі на малих висотах, мережева трансформація системи та побудова безпеки системи, а також пропонуються відповідні рішення щодо потенційних проблем безпеки, таких як системи навігації, сигнали керування польотом і канали зв’язку, які впливають на застосування мережевих систем БПЛА з підключенням до мережі 5G, що може забезпечити ефективне та продуктивне застосування мережевих систем БПЛА з підключенням до мережі 5G. Застосування БПЛА з підключенням до мережі ефективно реалізовано.

Нижче наведено повний текст статті:

Вступ.

Оскільки концепція економіки малих висот вперше включена до національного плану [1], ринок застосувань на малих висотах, який вона стимулює, зростає зі швидкістю, що помітна неозброєним оком, і поступово переходить до етапу високоякісного розвитку. БПЛА є важливим носієм нових технологій і передової продуктивності, ставши стратегічною можливістю для інтенсивних інновацій і швидкого зростання галузі економіки малих висот [2]. Завдяки тому, що система є безпілотною, інтелектуальною, безпечною, ефективною та має інші значні переваги, вона проникає в вертикальну сферу, створюючи нову модель цифрового управління «БПЛА + галузеві застосування». Однак, хоча застосування БПЛА має хороші перспективи розвитку, існують також слабкі місця, такі як складність нагляду та застарілі технології вимірювання й керування, які ніколи не призводили до реального комерційного масштабу. Існуючі системи БПЛА складаються з літальної платформи (БПЛА) та наземної станції керування, а літальна платформа вибірково комплектується відповідними функціональними корисними навантаженнями для різних завдань, таких як оптичні модулі, гучномовні пристрої та спеціальне операційне обладнання (вогнегасники, збирачі води тощо). У цій системі зв’язок і взаємодія даних обмежені взаємодією між БПЛА та наземною станцією керування. Щодо нагляду, дані та інформація, що генеруються системою, розсіяні в кожній із вищезазначених систем БПЛА, що створює великі труднощі для централізованого управління. Щодо вимірювання й керування, система використовує точковий зв’язок, який обмежений обмеженою потужністю радіопередачі обладнання та проблемою підтримки незаблокованого зору зв’язку, тому ефективна дистанція не може задовольнити вимоги різноманітних галузей.

На основі цього існує нагальна потреба революціонізувати притаманні обмеження застосування існуючих систем БПЛА за допомогою технологічних засобів. Мережа 5G має переваги надвисокої пропускної здатності, мілісекундної затримки, надвисокощільних зв’язків тощо [3], і з моменту її комерціалізації до сьогодні вона швидко підкорила багато галузей, які шукають сприятливу хватку для інновацій і трансформації, і застосування галузі БПЛА є однією з них.

БПЛА з підключенням до мережі 5G, як і випливає з назви, є безпілотним літальним апаратом, який дистанційно або програмно керується за допомогою мережі 5G [4], що базується на існуючій системі БПЛА, і через трансформацію та заміну замінює оригінальний точковий канал зв’язку на канал зв’язку 5G, і водночас ще більше інтегрує всі функції наземної станції керування в хмарну платформу, щоб вирішити основну проблему обмеженої дистанції вимірювання й керування та ізольованих островів даних, а також зменшити залучення професійного персоналу та покращити систему. Це зменшує залучення професіоналів, покращує інтелектуальний безпілотний рівень системи, сприяє інтеграції галузі та надає можливості для широкого спектра галузевих потреб застосування.

Однак, щоб БПЛА з підключенням до мережі 5G досягли вищезазначених результатів застосування, їм все ще потрібно здійснити значні прориви в наступних ключових аспектах. По-перше, найважливішою особливістю БПЛА з підключенням до мережі 5G є використання каналів зв’язку 5G для реалізації мережевого доступу БПЛА, і таким чином якість сигналу мережі на малих висотах визначає надійність застосувань системи БПЛА з підключенням до мережі 5G. Можна сказати, що побудова, планування та оптимізація мережі на малих висотах є передумовою для впровадження БПЛА з підключенням до мережі 5G. По-друге, як системи БПЛА можуть бути трансформовані для мережевого підключення 5G і як трансформована система може бути широко застосована в більшій кількості сценаріїв, буде важливим питанням, що вплине на ефективне застосування БПЛА з підключенням до мережі 5G. Нарешті, через часте виникнення подій «чорного польоту» БПЛА [5], для безпеки систем БПЛА з підключенням до мережі 5G потрібно зосередитися на аргументації, з одного боку, у поєднанні з відмінностями в вимогах галузевих застосувань, з іншого боку, необхідно враховувати застосування впровадження ризику уникнення.

1. Аналіз проблем мережі на малих висотах та рекомендації

Головна відмінність між мережею на малих висотах і наземною мережею полягає в тому, що в наземній мережі під час поширення бездротового сигналу блокування, перешкоди, а мережа на малих висотах через відносну чистоту повітряного простору, пряме видисте поширення, призводить до того, що сигнали мережі на малих висотах є більш заплутаними, і водночас через кілометри від базової станції через атмосферний волновод [6] та перешкодопокриття через кілька комірок, що призводить до того, що середовище мережі на малих висотах є складнішим і складнішим для обробки.

1.1 Фактична ситуація польових випробувань мережі на малих висотах

З огляду на невизначеність середовища мережі на малих висотах, для фактичних польових випробувань було вибрано область 31,38 км² у Чанде, провінція Хунань, а частотні діапазони та смуги пропускання — 5G N1 20/40 МГц, 4G B3 20 МГц, 4G B1 20 МГц і 4G B8 10 МГц. Для збору даних під час польоту використовується багатороторний БПЛА, оснащений саморозробленим бортовим терміналом, а дані мережі на малих висотах під час польоту аналізуються за допомогою зібраних лог-файлів. Дані мережі на малих висотах під час польоту аналізуються через зібрані лог-файли, а загальна ситуація польових випробувань показана в таблиці 1.

На основі тесту можна зробити такі основні висновки:

1) Швидкість планування зворотного зв’язку досягає понад 88%, що вказує на те, що загальний обсяг послуг зворотного зв’язку, отриманих базовою станцією під час польових випробувань, є низьким, навіть при використанні комерційної мережі для публічних наземних користувачів;

2) Потужність передачі фізичного спільного каналу зворотного зв’язку близька до максимальної потужності передачі термінала 23 дБм як на 4G, так і на 5G, що вказує на те, що термінал здійснює передачу майже на повній потужності під час послуг зворотного зв’язку.

RSRP на різних висотах 200 м і 300 м показано на рис. 1. З рис. 1 можна зробити такі висновки:

1) На висоті 200 м і 300 м плаваючий діапазон RSRP в основному знаходиться між -110~-100 дБм, що може задовольнити умови каналу для передачі відео 1080P;

2) Розподіл RSRP на висотах 200 м і 300 м в основному однаковий, тобто висота нижче 300 м має менший вплив на RSRP. SINR на висоті 300 м показано на рис. 2.

Як видно з рис. 2, кілька факторів, таких як обмежене покриття BTS, відсутність якісних сигналів основної обслуговуючої комірки та відносно високі міжкомірковий перешкоди через хороші умови поширення у вільному просторі на великій висоті, сприяють загально низькому SINR у прямому зв’язку, з імовірністю SINR ≤ 12 дБ, що досягає 63%.

1.2 Рекомендації щодо планування побудови мережі на малих висотах

1.2.1 Режим публічної мережі

БПЛА використовують наземну мережу разом із наземними користувачами, що передбачає два наступні аспекти налаштування та оптимізації.

1) Початкове планування базової станції: щоб максимально ефективно використовувати енергію сигналу, що випромінюється базовою станцією, і водночас зменшити перешкоди в прилеглих міжкорельових зонах, при початковому встановленні кута нахилу антени вгору точка напівпотужності головного лепедка антени максимально узгоджується з краєм зони покриття, щоб досягти оптимального SINR і вирішити проблему різниці SINR у повітрі. Водночас преамбула лідируючої послідовності PRACH обирається у довгому форматі [7] для збільшення зони покриття базової станції.

2) Застосування механізму нарізки або незалежної гарантії QoS: користувачі БПЛА та звичайні користувачі наземних терміналів використовують спільну базову наземну мережу зв’язку. Для БПЛА, що виконують завдання, можна використовувати QoS, нарізку та інші механізми гарантій для диференціації QoS, нарізки та інших налаштувань відповідно до потреб різних сценаріїв експлуатації БПЛА, розподіляючи різні вимоги до затримки, надійності тощо, щоб відокремити послуги БПЛА від звичайних користувачів наземних терміналів з точки зору логічної мережі. Водночас застосування механізму гарантії нарізки, оскільки сегменти ізольовані один від одного, кожен сегмент має власні логічно незалежні мережеві компоненти та мережеві ресурси, щоб сегменти не заважали один одному, додатково гарантуючи незалежність і безпеку бізнес-процесів.

1.2.2 Режим приватної мережі

У режимі спеціалізованої мережі [8] послуги БПЛА та звичайні наземні кінцеві користувачі повністю ізольовані в фізичних і логічних мережах, а для користувачів створюється виключна фізична мережа для обслуговування конкретних бізнес-сценаріїв БПЛА відповідно до попиту. Спеціалізований режим мережі вимагає побудови нової фізичної мережевої канальної структури, що охоплює частоти, бездротовий зв’язок, передавальну мережу, ядро мережі та інші зв’язки, недоліком чого є висока вартість інвестицій, а перевагою — виключність мережевих послуг із гарантією найвищої якості та стабільності мережі, що може забезпечити користувачам найкращий досвід використання.

2. Схема реалізації БПЛА, підключеного до мережі 5G

Існуюча система складається з повітряних підсистем, наземних підсистем, підсистем бездротового зв’язку та інших компонентів. Серед них повітряна підсистема є найбазовішим і найважливішим компонентом БПЛА, що складається з літальних платформ, силових установок, систем керування та навігації, місійних навантажень та інших модулів. Наземна підсистема переважно включає планування місій, обробку керування, обробку даних, інтегрований бездротовий зв’язок та інші функції. Серед них планування місій відповідає за заздалегідь визначений зміст місії, обробка керування здійснює виконання та взаємодію, а обробка даних відповідає за збір, зберігання та передачу. Підсистема бездротового зв’язку є ключовим вузлом для підтримки зв’язку між фронтендом і бекендом, а середовищем передачі є радіохвилі. Бездротовий канал зв’язку поділяється на канал передачі вгору та канал передачі вниз. Канал передачі вгору відповідає за надсилання та отримання команд дистанційного керування з наземної станції на БПЛА, а канал передачі вниз переважно відповідає за надсилання та отримання телеметричних даних, даних навантаження тощо з БПЛА на наземну станцію [9].

БПЛА, підключений до мережі 5G, замінить точковий канал зв’язку, інтегрувавши канал зв’язку 5G без руйнування синергетичного зв’язку оригінальних підсистем БПЛА, і завершить оновлення загальної інтелектуальності безпілотного керування. БПЛА, підключений до мережі 5G, конкретно реалізований шляхом переформатування повітряних підсистем, наземних підсистем та підсистем бездротового зв’язку в оригінальному БПЛА.

2.1 Мережева трансформація повітряних підсистем БПЛА

Мережева трансформація повітряної підсистеми БПЛА переважно зосереджена на літальній платформі шляхом адаптації навантаження або вбудовування та інтеграції повітряного термінала зв’язку з функцією доступу до мережі 5G, тобто повітряного термінала зв’язку 5G з функцією доступу до мережі. Повітряний NFC-термінал 5G буде підключений до систем керування та навігації, місійного навантаження та інших модулів для програмно-апаратного узгодження. Серед них повітряний NFC-термінал 5G підключається до модуля керування та навігації БПЛА через стандартні апаратні інтерфейси послідовного зв’язку, такі як RS232/422/485, TTL тощо, і попередній опитує для отримання відповідних польотних даних, а потім передає цю частину даних на бекенд-обладнання або сервер за допомогою каналу зв’язку 5G. Водночас повітряний NFC-термінал 5G може розібрати, повторно інкапсулювати та переслати визначення та формат інформації модуля керування та навігації БПЛА. Повітряний NFC-термінал 5G та модуль місійного навантаження БПЛА (відеопередача є основною функцією застосунку БПЛА [10], наприклад, оптична камера) можуть бути підключені через апаратне забезпечення мультимедійного інтерфейсу високої чіткості та цифровий компонент послідовного інтерфейсу, щоб отримати відеодані, згенеровані польотом БПЛА, а потім передати цю частину даних на бекенд-обладнання або сервер за допомогою каналу зв’язку 5G для отримання даних у реальному часі. Відеодані, згенеровані польотом БПЛА, можуть бути оброблені та переслані за допомогою відкритих або приватних стандартів стрімінгових медіа, таких як протокол передачі повідомлень у реальному часі (RTMP), протокол передачі в реальному часі (RTC), безпечний і надійний протокол передачі (SRT), а також стандартів кодування, таких як кодування відео високого рівня (H.264/AVC) та високоефективне кодування відео (H.265/HEVC), і можуть бути підключені за допомогою мережевого кабелю, такого як інтерфейс RJ45, який може використовуватися авіакорабліма 5G. Його також можна підключити через RJ45 та інші інтерфейси мережевого кабелю, а повітряний мережевий комунікаційний термінал 5G надає ресурси каналу передачі для оптичних камер, що підтримують мережеву передачу даних, реалізуючи передачу відеоданих на бекенд.

2.2 Мережева модифікація наземних підсистем БПЛА

Наземна підсистема БПЛА для мережевої модифікації — це обладнання, яке може виконувати команди для БПЛА та отримувати різні типи (польотних і робочих) даних, що називається наземною станцією керування. Існуюча наземна станція керування не має можливості доступу до мережі, тому її потрібно доукомплектувати апаратним забезпеченням, таким як мережева картка, для спілкування та взаємодії з бекендом на основі мережі. Як показано на рисунку 2, у сценарії, де повітряний прямий канал зв’язку використовує точковий зв’язок, наземна станція керування здійснює двосторонню взаємодію даних з БПЛА через оригінальний точковий канал, а команди, що надаються, і отримані дані взаємодіють з бекендом двосторонньо через широкодіапазонний зв’язок/5G/оптоволокно. Однак слід зауважити, що хоча це рішення покращує ступінь відкритості даних усієї системи, відстань вимірювання та керування все ще зберігається на оригінальному рівні, що є лише компромісом, який не може бути повністю реалізований БПЛА, підключеними до мережі 5G (коли низькоколітурна мережа не здатна надійно це підтримати), і це не допомагає реалізувати високоінтелектуальну та безпілотну загальну систему в справжньому розумінні. За умови, що низькоколітурна мережа може витримати всі вимоги БПЛА, підключеного до мережі 5G, усі програмні функції наземної станції керування можуть бути додатково інтегровані в хмарний сервер, а відповідно до цього повністю видалені з усієї системи, і повітряні мережеві комунікаційні термінали 5G, інтегровані всередині БПЛА на фронтенді, можуть завершити двосторонню взаємодію даних з бекендом через бездротовий канал 5G. Така система прориває оригінальне обмеження відстані вимірювання та керування безпілотним літальним апаратом, тобто, доки є покриття сигналу низькоколітурної мережі для гарантії того, що БПЛА, підключений до мережі 5G, не буде обмежений часом і простором для застосувань, таких як дистанційні операції, і до інтелектуального безпілотного великого кроку вперед, застосування близькості більше не потребує керування фахівцями для роботи.

2.3 Мережева модифікація підсистеми бездротового зв’язку БПЛА

У підсистемі бездротового зв’язку БПЛА через застосування точкового зв’язку є апаратні пристрої для цифрової передачі, графічної передачі або цифрово-графічної передачі як ціле, і водночас на наземній стороні також потрібні апаратні пристрої, які відповідають їм для реалізації двосторонньої передачі відповідних даних, але це створює ситуацію інформаційних островів один за одним для БПЛА. Крім того, точковий зв’язок переважно використовує неавторизований публічний бездротовий частотний діапазон, ресурси пропускної здатності відносно обмежені, у випадку, коли кількість застосувань БПЛА зосереджена в появі системи БПЛА, це принесе серйозні проблеми взаємного перешкод у зв’язку на одній частоті, та сама частота лише через використання обмеженої кількості різних частотних точок для обходу, ефект кількості безпілотних літальних апаратів, коли їхня кількість невелика, все ще доступний, але коли кількість суттєво збільшується, це важко підтримувати. Крім того, через поступову тенденцію складності сценаріїв промислового застосування, часто набір операцій БПЛА потрібно враховувати кілька застосувань. Наприклад, у сфері громадської безпеки, коли БПЛА працюють у регіоні, від початкового лише зйомки відеозображень, повільно змінилося на зйомку відеозображень і аварійне розгортання (наприклад, крик розгортання, встановлення вогневих бомб тощо). Це ще більше підсилить обмеження ресурсів комунікаційного каналу зв’язку з точкою до точки, навіть коли завдання зйомки одного відеозображення вимагає 4K і вищої чіткості, розтягуючи до максимуму.

Як зазначалося раніше, заміна оригінального точкового зв’язку БПЛА на бездротовий зв’язок 5G дозволить зв’язку БПЛА мати більше спектральних ресурсів, і зможе виконувати з більшою легкістю, реагуючи на вимоги складних і вимогливих застосувань. Водночас конвергенція бездротових каналів 5G дозволяє збирати дані застосунку дрона на бекенд-хмарну платформу, де вирішуються інформаційні ізоляції оригінальної системи, роблячи нагляд та управління простими, і значення своєчасності даних ще більше розкривається, перетворюючись на роль каталізатора для більшої кількості галузей.

3. Аналіз безпеки та протидії системи БПЛА, підключеної до мережі 5G

Зі швидким розвитком технологій у сфері пано-низькоколітурного зв’язку БПЛА, як типова форма пано-низькоколітурної економіки, широко використовуються в сільськогосподарському захисті рослин, патрулюванні електропоставок, перевірці міських доріг, аварійному порятунку та інших галузях промислового застосування. Однак, хоча галузь промислового застосування розширюється, проблеми безпеки системи та мережі, з якими доводиться стикатися після входу в різні вертикальні галузі, також стають дедалі очевиднішими. Традиційні дрони виставляють низку ризиків безпеки та регуляторних прогалин у процесі масштабного використання в різних сценаріях, і такі проблеми безпеки матимуть певний вплив на суспільство та окремих осіб, і потребують покращення та зміцнення на технічному рівні.

3.1 Типи ризиків безпеки БПЛА

1) Атака на систему навігації. Принцип підробки інформації навігації полягає в надсиланні хибних координат географічного розташування до системи керування БПЛА, таким чином контролюючи систему навігації та спонукаючи БПЛА летіти не туди. Оскільки БПЛА завжди отримує сигнали GPS від джерела з найсильнішим сигналом, штучні сигнали GPS на землі можуть перекрити справжні сигнали GPS, доки вони достатньо сильні, таким чином підробляючи модуль приймача позиціонування БПЛА.

2) Перехоплення сигналу керування польотом. Оскільки бездротові сигнали є основним засобом зв’язку між БПЛА та контролером, атаки на бездротові сигнали можуть безпосередньо вплинути на нормальну роботу БПЛА і навіть отримати контроль над БПЛА. Нападники використовують глушники для генерації сигналів глушіння керування польотом БПЛА, а також сигналів глушіння супутникового позиціонування, блокуючи канал керування польотом і канал супутникового позиціонування БПЛА, таким чином змушуючи його втратити інструкції керування польотом і інформацію супутникового позиціонування, щоб він не міг летіти нормально, і відповідно до різних конструкцій БПЛА, це матиме ефект повернення до польоту, посадки та падіння для керування БПЛА.

3) Атака на канал зв’язку. Атаки на інформаційну безпеку, такі як глушіння, прослуховування і навіть перехоплення та маніпуляції з цими каналами зв’язку, можуть мати прямі наслідки для БПЛА. Поточні основні наземні та повітряні канали зв’язку БПЛА також зазвичай мають серйозні проблеми, такі як відкриті частотні точки, прозорі канали та відсутність заходів конфіденційності, що дуже легко стає ціллю різних методів атаки [11].

3.2 Стратегії технологій безпеки БПЛА, підключеного до мережі 5G

Ця робота пропонує кілька технік мережевої безпеки для захисту конфіденційності, цілісності та доступності повітряного порту переважно через мережі 5G. Через ідентифікацію RF-відбитка, легку автентифікацію, шифрування бездротової передачі, протиглушіння сигналу та інші захисні заходи, вона захищає законний доступ термінала до мережі на всіх рівнях, включаючи фізичний рівень, канальний рівень і мережевий рівень, і захищає від прослуховування, перехоплення, маніпуляцій та інших атак на БПЛА [11].

1) Ідентифікація RF-відбитка. Для БПЛА, підключеного до мережі, перед тим як термінал БПЛА отримає доступ до платформи через комунікаційну мережу, потрібно виконати ідентифікацію сигналу та авторизацію для гарантування законності БПЛА, і БПЛА може реалізувати автентифікацію сигналу зв’язку через технологію ідентифікації RF-відбитка. Технологія ідентифікації RF-відбитка через засоби обробки сигналу витягує зібрані характеристики бездротового сигналу, встановлює бібліотеку RF-відбитка термінала БПЛА, комунікація між двома сторонами за допомогою методів ідентифікації та виявлення RF-відбитка, щоб реалізувати ідентифікацію термінала БПЛА, щоб реалізувати індивідуальну ідентифікацію обладнання джерела випромінювання, щоб виявити та заблокувати незаконне підключення термінала. В останні роки теорія та практичне застосування, пов’язані з технологією індивідуальної ідентифікації джерела випромінювання, постійно вдосконалюються, і дослідження методу витягування ознак відбитка досягли великого прогресу.

2) Легка автентифікація. Орієнтуючись на характеристики динамічних змін і вузької пропускної здатності комунікації БПЛА, підключених до мережі, використання протоколів легкої автентифікації може реалізувати безпечну автентифікацію БПЛА та запобігти доступу незаконних і фальшивих користувачів. Протокол легкої автентифікації зосереджений на алгоритмах легкої автентифікації, основна мета яких — спростити кількість взаємодій автентифікації, кількість взаємодіючих даних, водночас враховуючи конфіденційність, цілісність і невідмованість комунікації, і протокол переважно реалізує функції керування ключами БПЛА та автентифікації ідентичності. Методи легкої автентифікації переважно поділяються на централізовану мережеву автентифікацію БПЛА та безцентралізовану мережеву автентифікацію БПЛА, в якій централізована мережева автентифікація БПЛА — це керуючий центр для розподілу ключів для БПЛА та надання функцій автентифікації ідентичності БПЛА; безцентралізована мережева автентифікація БПЛА — це використання технології порогових ключів, і кілька вузлів у мережі спільно беруть участь у генерації ключа та автентифікації [12].

3) Шифрування бездротової передачі. Оскільки велика кількість важливих і чутливих даних передаються між терміналом БПЛА та системою платформи, необхідно шифрувати чутливі дані, передавані через бездротову мережу на канальному рівні та мережевому рівні, включаючи використання державної таємниці SM, алгоритму Zu Chongzhi тощо, щоб реалізувати шифрування від кінця до кінця між терміналом БПЛА та системою платформи, і щоб гарантувати конфіденційність та цілісність даних, переданих у бездротовій мережі. Важливі дані шифруються та передаються в мережу через модуль шифрування або програмне забезпечення, і пакет даних завжди перебуває в зашифрованому стані протягом усього процесу мережевої передачі, і модуль розшифрування або програмне забезпечення системи платформи розшифровує інформацію даних на протилежному кінці, а потім зберігає їх, щоб реалізувати безпеку та конфіденційність передачі даних у повітрі.

4) Протидія перешкодам сигналу. На даний момент напрямок дослідження технології протиглушіння мережі БПЛА вдома та за кордоном переважно зосереджений на частотно-стрибковому розширеному спектрі, оптимізації розподілу ресурсів спектра та інших аспектах. Технологія частотно-стрибкового розширеного спектра переважно використовується для активного уникнення перешкод за допомогою швидкого перемикання частотних носіїв, і давно використовується для покращення здатності протиглушіння бездротового зв’язку. Технологія оптимізації ресурсів спектра — це досягнення протидії перешкодам через оптимальне використання доступних ресурсів спектра, використовуючи адаптивні методи для досягнення оптимального ефекту розподілу ресурсів. Крім того, механізм «пастки» може бути використаний для покращення продуктивності передачі пар передачі в мережі шляхом маскування неактивних вузлів у мережі як вузлів передачі та обману сторони, що створює перешкоди, щоб вони перешкодили їм [13].

4. Висновок

У майбутньому, з безперервним будівництвом і завершенням наземної комунікаційної інфраструктури та ітерацією функціональної технології, БПЛА, підключені до мережі 5G, наочно інтерпретуватимуть значення безпілотного та інтелектуального, і здатність підключення до мережі 5G допоможе БПЛА трансформуватися в більш інтелектуальну та автономну застосовувану систему, щоб задовольнити більш різноманітні та багаті галузеві застосунки та сценарії, так що застосування БПЛА більше не буде обмежене обмеженнями порогу професіоналізму, і допоможе розвитку низькоколітурної економіки продовжувати зростати. Це дозволить застосуванню БПЛА більше не бути обмеженим порогами спеціалізації, і допоможе низькоколітурній економіці розвиватися безперервно. Крім того, це справді зробить крок у планування та просування, таким чином відкриваючи абсолютно нову главу в високоякісному розвитку низькоколітурної економіки.